Что такое : " не вірні ". Помогите пожалуйста

1. Непостійний, нетвердий упоглядах, стосунках з ким-небудь; який порушуєвірність; зрадливий. Важко стало на душі од одної чутки,що в його дружина невірна (Олекса Стороженко, I, 1957, 24); Шевченкообняв жаданого гостя. Все обурення, всі образи наневірних друзів, які забули його в біді, розтанули (Зінаїда Тулуб,В степу.., 1964, 184);  * Образно. Ну ж бо повідай продолю невірную у З донькою все розділи (Дніпрова Чайка, Тв.,1960, 286).2. Який викликає сумнів, недовір'я; обманливий,ненадійний. Йде мисливець по заметах вбрід... Всевидніше і усе чіткіше — Лисячий невірний, хижий слід(Валентин Бичко, Вогнище, 1959, 83);
//  Небезпечний, непевний.Опортуністи ведуть партію на невірний, буржуазнийшлях.. (Ленін, 19, 1950, 125);
//  Нечесний. Забралирадянські бійці Степана Гоплика за те, що видавав німцямнаших людей та настягував собі невірним шляхомкраденого добра (Юрій Бедзик, Полки.., 1959, 138).3. Слабий, тьмяний, миготливий. Дорога вита.Скелі й нетрі. Невірне світло жовтих фар. І от на висотіАй-Петрі Ми опинились — вище хмар (Максим Рильський, III,1961, 44); Невірний вогник освітив низьку, врослу в ґрунтхатину (Михайло Стельмах, I, 1962, 139).4. розм. Не такий, як потрібно; непідхожий,поганий. — Від чужого невірне слово почуєш, то як то йогопереносити, а то ж, дочко, від свого?! (Панас Мирний, I, 1954,222);
//  Непорядний (про людину). Як скажуть вам,що я гіркий пияк, Що я невірний, що в гріхах закляк, —Це правда (Василь Мисик, Біля криниці, 1967, 317).5. розм. Який не відповідає, дійсності: помилковий.Орлюк не дуже-то полюбляв військових кореспондентів.Їх фронтові нариси здавалися йому поспіль невірними(Олександр Довженко, I, 1958, 301); Ленін завжди боровся як здослівщиною, буквалізмом, так і з невірними, неточнимиперекладами (Мовознавство, VII, 1949, 27);
//  Неправильний.— У тебе зовсім невірне уявлення про інтелігенцію. Тидивишся на неї очима дореволюційного мужика (Григорій Тютюнник,Вир, 1964, 42).6. розм. Який не довіряє іншим; схильний донедовір'я. Є ж такі, що нині подружили. А були невірні,як Хома. (Дмитро Павличко, Бистрина, 1959, 175); Гнат цапаєйого [сина] за шиворот, відкидав у сніг і рипитьхромовими чобітьми далі, вірний революційній правді іневірний сльозам ворога. Тадик рветься до батька,кричить, очі його паляться вовчим вогнем (Григорій Тютюнник, Вир,1964, 415).
♦ Хома невірний — про людину, яка сумнівається,не вірить у що-небудь (за євангельською легендою проапостола Хому, який не повірив повідомленню провоскресіння Христа). — А ти, дурню, й повірив? —перебила його Параска. — Казала ж тобі: не вір і не йди...А таки поліз, Хома невірний! (Панас Мирний, IV, 1955,385).7. заст. Який визнає іншу у порівнянні зким-небудь релігію. — Унадились ми, козаки, до невірноготурка... (Марко Вовчок, I, 1955, 343);
//  у знач. ім. невірні,них, мн. Ті, хто визнає іншу у порівнянні з ким-небудьрелігію. Яскравими фарбами малював він колишнюславу й велич татарського племені, його бої з невірними(Михайло Коцюбинський, I, 1955, 292); Буде на козакові хоч малапровина, панські лакузи такими його муками карають, щой невірних перевершують (Петро Панч, Гомон. Україна, 1954,32).